Мікрокапсула великого успіху:
Ілона Невесела — про красу, технології та силу жіночої справи
„У світі, де краса стала не лише мистецтвом, а й високотехнологічною наукою, Ілона Невесела — справжня новаторка. Вона не просто майстер із нарощування волосся, а авторка запатентованої піксельної техніки, творчиня найменшої у світі піксельної капсули та педагог, який випустив понад тисячу студентів. Її онлайн-курси та очні навчання змінюють професійний підхід у beauty-індустрії, а власний салон у центрі Києва на Печерську — це не просто місце краси, а простір впевненості та жіночої сили. Ми поспілкувалися з Ілоною про шлях до інновацій, виклики, улюблену справу та натхнення, що рухає її вперед.“
- Ілоно, із чого почалася ваша історія у світі краси?
Якщо казати саме про шлях із волоссям — усе почалося з власного болю. Я, як і багато моїх теперішніх клієнток, колись шукала «своє» волосся. Купувала найдорожчі послуги, їздила в інші міста, терпіла дискомфорт від капсул і випадіння — але все одно залишалася незадоволеною. І тоді я вирішила піти вглиб: вчилась, навчила собі першу студентку, практикувала на собі всі теорії вірогідності, вивчала фізіологію волосся. Так я витратила дуже багато часу, поки винайшла своє — те, що не псує волосся, а навпаки — допомагає йому рости. І саме тоді я зрозуміла, що хочу створити підхід, який працює глибше, ніж просто «нарощування». Моє ремесло почалося з бажання зцілити себе — а стало справою життя, яка змінює жінок. Мій шлях у красу — це не про тренди, а про відповідальність і бажання змінити стандарт якості. З того моменту я зрозуміла, що не просто можу, а маю створити щось інше.
- Ви стали авторкою найменшої піксельної капсули у світі — як з’явилася ця ідея?
Я просто хотіла, щоб волосся виглядало як своє. Щоб клієнтка могла нормально спати, носити хвіст — і не відчувала жодної капсули. Усе народилось із бажання зробити максимально делікатну, невидиму фіксацію — без шкоди для власного волосся. Коли я чула від клієнток: «Я відчуваю себе розкішною жінкою, коли ніхто не помічає, що волосся нарощене», — розуміла, що йду правильним шляхом. Ідея капсули народилась як відповідь на запит жінки, яка хоче мати довге волосся, але не хоче жертвувати комфортом, здоров’ям чи натуральністю.
Мене завжди турбувало: чому клієнтка має терпіти? Й от, я почала шукати варіанти — експериментувати з матеріалами, розміром капсули. Я тестувала десятки форматів, і зрештою я винайшла «піксельну» капсулу, яка не лише непомітна, а й максимально легка. І це був прорив — для мене і для всієї ніші. Піксельна капсула — це результат мільйонів проб та помилок. Вона маленька, але несе велику місію — дати жінці свободу бути собою.
- Який шлях довелося пройти, щоб ваша техніка стала офіційно запатентованою?
Патент — це не лише папір, це визнання глибини твоєї праці. Ми детально описували кожен крок техніки, подавали макрофото, робили фізичні тести на носку, довготривалість, стійкість. Я працювала з юристами, експертами й сама готувала частину документів — тому що хотіла, щоб усе було чесно, прозоро, гідно. Була і втома, і злість, і моменти, коли хотілося відступити. Але я знала, що роблю щось нове — і в мене є обов’язок зберегти це не тільки для себе, а для тисяч майстрів, які підуть цим шляхом після мене і стануть офіційно представниками цієї техніки. Це саме той крок який відокремлює мою техніку та моїх учнів від «усіх». Тепер це офіційно моя і наша інтелектуальна власність, і я цим пишаюсь.
- Що для вас важливіше — бути майстром чи педагогом?
Для мене це як вдих і видих. Як майстриня, я залишаюсь у процесі, відчуваю нові запити клієнток, шліфую техніку. Але як педагог — я відкриваю нові очі, нові серця. Найбільше щастя — бачити, як у студентки, яка боялася навіть узяти щипці до рук, через два місяці горять очі, і вона каже: «Я нарощую, і до мене йдуть!». Коли бачу, як дівчина після курсу вперше заробляє на власну оренду чи купує квиток у Париж, або хтось відкриває свій салон і наймає перших працівників — моє серце співає. Це не просто знання — це відновлення жіночої віри в себе. І я тут, щоби його запалювати. Навчання — моя місія. Я тут, щоб піднімати жінок і давати їм свободу (мати розкішне волосся, яке надає впевненості або мати престижну професію, яка теж надає свободу вибору у всьому).
- Чим відрізняється ваше навчання від інших курсів на ринку?
Ми не обмежуємося лише руками. Наш підхід — це і про внутрішню трансформацію. У моїй програмі передбачені блоки, присвячені розвитку впевненості в собі, підвищенню самооцінки та формуванню чіткого образу себе як експерта. У нас не просто уроки — це менторство: з перевіркою домашніх завдань, з підтримкою в чатах, з дзвінками в моменти сумнівів. Я вчу не лише нарощувати, я допомагаю стати тією, до кого мріють потрапити клієнтки. Я сама пройшла шлях «з нуля» — і знаю, які страхи й помилки трапляються. Ми не обіцяємо чудо за один день, але беремо за руку й доводимо до результату. Бо мені важливо, щоби після курсу ви не просто «вміли» — а мали клієнтів і впевненість.
- Ви вже випустили понад тисячу студентів — які моменти запам’яталися найбільше?
Їх багато. Дівчина, яка прийшла на курс після розлучення і сказала: «Я не знаю, хто я, але хочу спробувати». Через три місяці вона відкрила свою студію. Інша — з маленького містечка, де ніхто не вірив у «якесь там волосся» — тепер до неї їдуть клієнтки з трьох областей. Або історія, коли мама двох дітей заробила перші 30 000 грн за тиждень і купила синові омріяний велосипед. Коли одна з учениць написала: «Ілоно, я вперше в житті не прошу в чоловіка гроші». Коли ще одна учениця, в минулому майстер із вій (як і я до речі), пише, що відкрила салон у Польщі, найняла людей і вже вийшла на дохід у десятки разів більше чим на віях і мандрує світом. А інша — що їй подзвонила клієнтка з Лондона. Я плачу кожного разу, коли дівчата діляться своїм «першим»: перший клієнт, перша поїздка, перші $1000. Ці історії — моє паливо. І саме через них я продовжую вчити. Це не щастя? Коли люди змінюють своє життя через професію, яка трансформує ще сотні й тисячі доль. Це не просто статистика — це живі, сильні історії. І кожна з них — як нова зірка в моєму небі.
- Розкажіть про ваш салон на Печерську: що для вас означає цей простір?
Це не про інтер’єр, а про атмосферу. Тут жінка не приходить «щось наростити» — вона приходить повернути собі стан. Ми говоримо, п’ємо каву, чай, обираємо волосся інтуїтивно, з урахуванням темпераменту, енергії, життєвого періоду, або просто мовчимо. У наш час це — розкіш. Ні про що не говорити. А просто відпочити поки майстри створюють красу. Це не просто салон — це жіночий простір сили. Я створила місце, де жінка може відчути себе красивою, цінною, цілісною. Тут пахне впевненістю, а не хімією. Це більше, ніж послуга — це простір трансформацій.
Мій салон — це місце, де можна видихнути, відпочити внутрішньо й вийти вже іншою.
- Як ви поєднуєте управління бізнесом із творчістю та викладанням?
Я не вірю в ідеальний баланс, але вірю в синергію. Бізнес — це структура, творчість — це потік, а навчання — це серце. У мене є команда, якій я делегую процеси. Але стратегія і творчість — моя зона. І я будую все так, щоб кожен день мав свою «високу ноту»: десь я планую стратегію, десь створюю новий модуль, десь просто фарбую корені клієнтці й ми розмовляємо про її нове життя. Я не розділяю ці ролі — я їх проживаю одночасно. Це не баланс, а симфонія — і я навчилась її диригувати.
Хоча… Якщо чесно в мене не завжди все виходить. Я ще досі вчусь (усміхається). Мій маркетолог не отримує від мене днями погодження і я не виконую намічені плани зйомки контенту, інколи так буває, що я цілий день із клієнтом і дірект розривається, хоча в мене є дірект менеджер. Я така як і всі. Я на шляху! Я помиляюсь, будую, роблю висновки і для мене кожен крок — це щось цікаве. З помилок я роблю уроки, з нових перемог — трампліни. А сама я звикла дивитися на все, що відбувається в моєму житті, крізь призму «все на краще».
- Яке місце у вашому житті займає натхнення? Де ви його черпаєте?
Натхнення — це моя мова з Всесвітом. Я ловлю його в дрібницях: у русі волосся на вітрі, у фразі студентки: «Я думала, що не зможу, але змогла». Інколи мені достатньо сісти в медитацію і подивитись, як світло падає на волосся — і вже хочеться творити. Я часто подорожую, читаю, слухаю себе в медитаціях. Мені подобається подорожувати за кермом і чути себе, слухати музику, зупинятися там, де раніше проїжджала повз. Звісно моїм натхненням є мій чоловік і є Піксі — моя собака. Обожнюю спорт і багато уваги приділяю своєму тілу. До речі медитація — це і є моя робота із волоссям, я інколи входжу в цей стан під час роботи із клієнтами. Я люблю людей і останнім часом зрозуміла, що варто бути поряд із тими з ким на одній вібрації камертона життя. Не витрачати енергію на вирішення конфліктів, на створення «своєї думки». Жити — творити, покращувати свій продукт і нести світло в цей світ. Як сказав один із моїх наставників: «Не треба боротись із темрявою, треба бути більшим світлом. Там де твій фокус — там твоя енергія і твоя реальність, яку ти сама створюєш. Обирай сама в якій реальності хочеш бути. У реальності боротьби чи в реальності світла…».
Але найбільше мене надихає момент, коли жінка бачить себе в дзеркалі й каже: «Це я. Нарешті».
Я багато читаю, вивчаю нумерологію, енергетику, бо вірю: ми більше, ніж просто тіло. І коли я це пам’ятаю — народжуються найсильніші ідеї.
- Про що ви мрієте сьогодні — як майстриня, підприємиця і жінка?
Хочете почути мою велику ідею? Я мрію, щоб у кожному місті світу була майстриня, яка працює не із «чисто бізнесом», а з любов’ю та енергією. Мрію про франшизу, яка буде не просто бізнесом — а мережею просторів жіночої сили. Мрію відкрити Академію піксельної техніки в Європі, створити міжнародну систему підтримки майстрів. Це навчальні центри в Європі, про нові покоління майстрів, які не просто нарощують волосся, а зшивають душу й тіло. Моє бажання — не просто будувати імперію, а будувати спільноту, де краса — це про силу, глибину і свободу. І як жінка — я мрію залишатися вільною. Від очікувань, страхів, старих сценаріїв. Моя мрія — бути собою і надихати інших робити те саме. А ще знаєте що, мрію залишатись щасливою жінкою: із сім’єю, з вечорами без телефону, з подорожами, з простими радощами.
