Тетяна Лакіза: жінка, яка створює красу там, де інші бачать лише виклики

„Її історія — це шлях сили, професійної відданості та здатності почати заново, навіть коли світ навколо руйнується. Тетяна Лакіза — жінка, яка поєднала українську стійкість, європейський досвід і глибоку людяність, створивши красу там, де здавалося б неможливо.“

- Тетяно, ви понад три десятиліття в медицині. Ваш шлях був різним — Україна, війна, переїзд, новий бізнес у Польщі. Із чого все почалося?

Мабуть, з дуже простого бажання — допомагати людям і робити це якісно. Я завжди казала собі: краса і здоров’я — це не розкіш, це гідність людини. Я понад 20 років є керівником української клініки «Медгарант». І навіть сьогодні, живучи між двома країнами, я залишаюся з моїм українським колективом у постійному зв’язку — щоденні рішення, складні ситуації, підтримка людей, які працюють під сиренами та знеструмленнями.

Коли почалася війна, я опинилася в Варшаві без плану «емігрувати». Я просто хотіла вижити — і зберегти команду, досвід, себе. Польща стала точкою, де, попри шок і біль, я знайшла сили почати ще одну справу — уже на іншій землі.

- Відкрити клініку в іншій країні під час війни — звучить неможливо. Як вам це вдалося?

Я давно зрозуміла, що «неможливо» — це лише стан свідомості.Коли починаєш діяти, воно зникає.Та найважче було не оформити документи, не знайти приміщення і не запустити процеси.Найважче — зібрати себе. Сказати: «Я жива. Я маю право на майбутнє». Так народилася «NOWA» — клініка, у якій я втілила все найцінніше з двох світів: українську гнучкість і людяність, європейські стандарти й естетику.

- Якою ви бачите місію «NOWA» у Варшаві?

«NOWA» — це не про процедури. Це про стан.Про те, щоб людина, зайшовши до нас, відчула: «Тут мені добре. Тут безпечно». Ми працюємо з українцями, поляками, іноземцями, але запит у всіх один: повернути собі відчуття гармонії. Я завжди кажу, що краса — це наслідок внутрішнього балансу, а не його заміна.

- Ви — жінка, підприємиця, лікар, засновниця двох клінік у двох країнах. Як вам вдається все поєднувати?

Поєднувати можливо, якщо зберігати чесність із собою.Так, я керую клінікою «Медгарант» в Україні й одночасно розвиваю «NOWA» у Варшаві. Так, я постійно на зв’язку з українським колективом — і це для мене не тягар, а частина життя, частина мого серця. Але я також вчуся залишати час для себе: для танцю, тиші, музики, людей, які дають тепло.

- Чого вам хочеться зараз, що ви відчуваєте?

Розвитку. Не сліпого масштабування, а дорослого, усвідомленого, з опорою на людей і якість. Я бачу, як українські фахівці потребують підтримки за кордоном і як багато вони можуть дати Європі. Я хочу об’єднувати ці дві реальності — і роблю це кожного дня.

- Що б ви сказали жінкам, які зараз на роздоріжжі?

Сказала б просто: «Ви маєте право не бути сильними.Ви маєте право бути живими. І це найкрасивіше, що може бути».

- І традиційне питання: у чому для вас сенс краси?

У світлі. У здатності жінки пройти темряву й залишити в собі іскру, яка потім освітлює інших. Краса — це завжди любов.До себе. До життя. До світу.