«Формування іміджу держави через дипломатію: досвід Почесного Консула в місті Дніпрі»
„Про важливість м’якої сили, персонального іміджу, партнерських зв’язків і локальних ініціатив ми поговорили із Сергієм Сергійовичем Стецюком — підприємцем, управлінцем і Почесним Консулом, який реалізує дипломатичну місію в Дніпрі.“
- Пане Консуле, дипломатія зазвичай сприймається як справа великої політики. А як виглядає дипломатія на локальному рівні — у місті, яке не є столицею?
Дійсно, багато хто уявляє дипломатію як закриті переговори в урочистих залах, як обмін офіційними нотами чи підписання важливих документів. Але дипломатія — це не лише стіни міністерств чи закриті переговори. Вона живе серед людей, у щоденному житті, у звичайних контактах. У Дніпрі, як і в будь-якому великому українському місті, дипломатія набуває форми людино-орієнтованої комунікації.
Моя мета полягає в тому, щоб кожна людина, яка зі мною спілкується, отримала змогу глибше зрозуміти, хто такі молдовани, чим ми живемо, чого прагнемо. Це може бути економічна зустріч, культурний захід, допомога громадянам, освітня ініціатива — усе це частина дипломатичного процесу.
У мене немає державних повноважень, але є покликання служити двом країнам — Україні та Молдові, через взаєморозуміння, партнерство й довіру.
- Ваша місія Почесного Консула — це офіційна посада чи більше покликання? Що стало ключовим мотивом узяти на себе цю роль?
Це, безперечно, покликання, хоча формально воно оформлюється як посада. Я прийняв цю відповідальність не просто як черговий пункт у біографії, а як життєву місію.
Я завжди був тісно пов'язаний із культурним і економічним простором Молдови. Маю знайомих, друзів, колег там. Коли мені запропонували взяти участь у формуванні образу країни в регіоні, я навіть не замислився — це було саме те, що має сенс.
Ключовим мотивом стала впевненість у важливості регіональної дипломатії. Я знаю, що кожен контакт, кожна подія, кожне слово може змінити ставлення до країни.
- Які кроки Ви вважаєте найефективнішими для формування позитивного іміджу держави на місцях? І наскільки важливими є особисті зв’язки та довіра в цьому процесі?
Формування іміджу держави — це тривалий і системний процес. Найефективніші кроки:
— економічна дипломатія: делегації, бізнес-зустрічі, підтримка спільних інвестицій;
— громадянська дипломатія: взаємодія з НГО, медіа, молодіжними організаціями;
— освітні обміни: студентські програми, наукові конференції, спільні семінари;
— культурні проєкти: фестивалі, виставки, вечори поезії, концерти.
Але всі ці інструменти працюють тільки тоді, коли є особиста довіра. Люди не вірять абстрактним інституціям, вони вірять людям. Якщо представник країни викликає довіру, то і вся країна стає ближчою.
Особисті зв’язки — це основа всього. Тому я завжди намагаюся говорити не «від імені», а «від серця», показуючи, що Молдова — це не тільки територія, а й люди, які хочуть дружити.
- Сергій Сергійович, є у вас приклади, коли локальні ініціативи чи партнерства в Дніпрі мали вагомий міжнародний відгук?
Так, і я пишаюся тим, що Дніпро дедалі більше інтегрується в міжнародний контекст. Зокрема, наші зусилля щодо налагодження співпраці між освітніми установами України та Молдови вже дали свої плоди у вигляді академічних обмінів та спільних дослідницьких ініціатив.
Інший приклад — спільні культурні події, що були організовані в партнерстві з місцевими закладами культури, стали не лише іміджевим здобутком, а і платформою для глибшого міжкультурного діалогу.
- Як Ви працюєте з бізнесом, культурною спільнотою, освітніми установами? Яка взаємодія найцінніша для вас як для консула?
З бізнесом — це підтримка контактів, сприяння інвестиційним ініціативам, організація двосторонніх зустрічей. З освітнім середовищем — це обміни, стипендії, спільні дослідницькі проєкти. Культура — окремий важливий напрям, бо саме вона формує емоційний зв’язок між народами.
Найціннішим для мене є синтез цих трьох сфер — коли бізнес потребує культурного контексту, а освіта надає йому наукове підґрунтя. Так виникає м’яка сила, яка формує стійкий позитивний імідж країни.
- Як Ви особисто транслюєте цінності країни, яку представляєте? Чи можна сказати, що імідж держави — це в першу чергу імідж її представника?
Я завжди прагну бути прикладом того, що називаю «молдовською гостинністю»: відкритість, щирість, ввічливість, повага до людини. Кожна моя зустріч — це шанс показати, що Молдова — це країна, яка цінує традиції, але рухається вперед, що вона відкрита для діалогу, готова до співпраці, прагне до євроінтеграції.
І так, я вірю, що імідж держави формується через образ її представників. Люди часто судять про країну за тим, як вона представлена в їхньому регіоні. Якщо представник викликає довіру, повагу, він стає живим амбасадором країни. Тому я намагаюся бути таким амбасадором, який не тільки говорить про Молдову, а і втілює її кращі якості у своїй діяльності.
