Від стюардеси до титулу.
«Міс Флорида»: трансформація Антоніни Геворкян

„Антоніна Геворкян — колишня стюардеса МАУ, яка за три роки після несподіваного переїзду до Маямі здобула титул «Міс Флорида». У цьому інтерв'ю ми поговоримо про її шлях, джерела натхнення та про те як пристрасть до кулінарії стала основою успішного проєкту.“

- Як Ваша кар'єра у світі моди вплинула на бачення краси та стилю?

Моя кар'єра тільки починається. Раніше я не брала участі в показах, але після конкурсу краси, отримала запрошення на New York Fashion Week. Наразі я чекаю на Fashion Week в Маямі, де братиму участь. Раніше я була спостерігачем моди, але завжди обираю те, що підходить саме моїй фігурі та настрою. Тепер це стає моєю кар'єрою, а не просто хобі. Я отримала титул «Міс Флорида» й «Міс Model World America». І з гордістю буду носити цей титул до наступного року. Для мене це не просто нагорода, а й підтвердження того, що я рухаюсь у правильному напряму. На конкурсі оцінюють не тільки зовнішні характеристики, а й інтелект, таланти та досягнення.

- Чому, на Вашу думку, багато українок вважають, що з віком уже не можна починати нову кар'єру чи шлях?

Я завжди намагаюсь знайти позитивну сторону, навіть у складні моменти, знаю, що це тимчасово. Вірю, що все на краще, як це показує мені досвід. Всесвіт піклується про мене, щодня впевнююсь у цьому. Страх, ось що стримує нас де б ми не були, у будь-якому віці та не дає рухатися вперед, здійснювати мрії. Важливо мати когось, хто підтримає або з кого можна взяти приклад. Якщо хтось зміг, то і я зможу. Три роки тому я сама почала нове життя в Маямі.

- Ваш шлях у б'юті та фешн-індустрії тільки почався. Які перші емоції та враження? Чи був дискомфорт?

Це дуже захоплююче! Не спостерігати, а бути безпосередньо учасником. Дискомфорт полягає в тому, що я не професійна модель. У мене є знайомі в цій сфері, які вже справжні професіонали. Тому іноді виникає легке хвилювання, чи все я роблю правильно. Але мене підтримують друзі, які завжди готові допомогти. Що мене дуже тішить — я наче побачила себе з іншого боку та стала більш впевненою. Головне — бути відкритою, показувати себе, і все складеться. Це неймовірні відчуття нового етапу в моєму житті.

- Пілатес впливає на Ваше фізичне та емоційне самопочуття?

Пілатес став невід'ємною частиною мого дня. Навіть якщо мій графік заповнений, я завжди намагаюся виділити час. Це ідеальний вид спорту для мене. Заняття тренують усі групи м'язів, і я помітила трансформацію свого тіла вже через три місяці. Коли я приїхала в Маямі, я важила на 20 кілограмів більше, і це добре видно на моїх фото. Взагалі фізичне навантаження позитивно впливає на психічне здоров'я, і я відчуваю покращення настрою та витривалості після кожного заняття. Коли я працювала стюардесою, у мене були проблеми зі спиною через навантаження. Але за допомогою пілатесу ці питання вирішилися дуже швидко.

- Як Вам вдається знаходити баланс між кар'єрою, фізичною активністю та особистим життям у сучасному американському ритмі?

Ми задаємо ритм свого життя. Я намагаюся прокидатися разом із сонцем, близько 7 ранку. У Маямі завжди гарна погода, вічне літо й багато зелені — це надихає. Сплю достатньо, адже без сну продуктивність знижується. Пілатес завжди займає місце в моєму графіку, я знаходжу час для нього щодня. Щодо харчування, я керуюсь своїми відчуттями — немає жорсткого режиму. Важливо планувати день і розставляти пріоритети, тоді буде час на все. Ввечері намагаюся виділити час для прогулянки, зустрічей із друзями або відпочинку вдома. Мені подобається, що в мене достатньо часу для себе, для роботи та рідних. Відчуваю себе щасливою і на своєму місці.

- Як виникла ідея створення бізнесу «@blooms_banquets»?

Я завжди любила готувати, але не за шаблоном, а креативно, шукаючи натхнення. Коли я переїхала в Маямі, познайомилася з професійним кухарем із Харкова. Вона організовувала подібні заходи в Чикаго, і ми вирішили створити щось схоже тут. Хоча є такі сервіси, ми акцентуємо на ідеальній подачі та органічній їжі, працюючи за запитами клієнтів. Наша мета — запропонувати не просто смачні страви, а й доставити візуальне задоволення як українськими сирниками, так і оригінальними закусками. Це все виникло природно, поєднуючи мою пристрасть до кулінарії та її професіоналізм.

- Чи вважаєте Ви свій проєкт мистецтвом?

Так, адже це процес творення візуально привабливих страв для особливих подій: весіль, днів народжень чи baby shower. Людям подобається насолоджуватися не лише смаком, але й виглядом страв. Коли бачимо гарно подану страву, автоматично виникає думка: «Це буде смачно». Важливо, щоби подача виглядала естетично. Особливе задоволення приносить процес створення композиції — вибір квітів, поєднання кольорів, нарізка та викладання інгредієнтів страви.

- Що Вас надихає на створення нових шедеврів? Чи бувають моменти вигорання?

Моментів вигорання немає, можливо тому, що моє основне джерело натхнення — природа. Від природи неможливо втомитися. Щоденні заходи та світанки сонця, океан, квіти — це те, що завжди викликає захоплення. Овочі, фрукти, зелень, з яких ми готуємо, — усе це створено природою, і це постійно дарує нові ідеї. Звісно, бувають моменти, коли я надихаюся шедеврами інших кулінарів. Можемо відтворити або удосконалити побачене, додаючи власні елементи. Часто під час самого процесу творення виникає щось нове й навіть краще.

- Як підприємниця, які професійні цінності Ви вважаєте для себе важливими?

Особливо моя ключова цінність у тому, що я віддаюся справі на 100%, а іноді й більше. Коли ти любиш те, чим займаєшся, інакше бути й не може. І ще, будь-яка праця має бути оплачена. Це не лише про гроші, а і про енергію, взаємообмін. Якщо ми ділимося знаннями чи витрачаємо свій час і зусилля, це повинно мати відповідну цінність. Інакше втрачається сенс праці, й обмін стає нерівним. Я не проти бартеру чи інших форм взаємної вигоди, але коли люди намагаються отримати максимум за мінімум або знецінюють нашу роботу — це неправильно. Ми вкладаємо час, зусилля, і працюємо з якісними, органічними продуктами. Якщо хтось прагне заощадити та знецінює нашу працю, ми відмовляємося від таких замовлень.

- Що б Ви порадили людям, які бояться змін у своєму житті?

Потрібно розуміти, що зміни будуть відбуватися завжди, поки ми живемо. Хтось приймає їх легко, а комусь потрібно більше часу. Але головне — не боятися відкриватися світу. Самостійно справлятися з усім можливо, але це набагато складніше. Дуже важливо мати підтримку, оточити себе людьми, які можуть допомогти. Командна робота завжди ефективніша: кожен приносить щось своє, свої навички, свій досвід. Також важливо бути відкритим до спілкування, нових людей. Якщо ви тягнетеся до людей, вони автоматично тягнуться до вас. Не треба боятися змін, адже якщо життя підштовхує до чогось нового, це не випадково. Пробуйте!