Інна Долженкова
„Інна Долженкова — поціновувачка української культури, яка уважно стежить за трансформаціями національної модної індустрії та її шляхом до світового визнання. Інна розповіла нам як війна стала точкою переосмислення і водночас поштовхом до формування нового візуального коду України — сильного, самобутнього та сучасного.“
Повномасштабна війна в Україні, щорозпочалася 24 лютого 2022 року стала трагічною подією, яка змінила життя всієї країни. Проте, попри всі випробування, український народ продемонстрував неймовірну стійкість, єдність такреативність. Зменшення обсягів імпорту товарів в Україну сприяло розвитку вітчизняних виробників одягу. Війна, хоч і завдала значних ударів, стала каталізатором длятрансформації, переосмислення та нового витку популярності української модної індустрії.Більшість виробників зіткнулися з такими проблемами як логістичні труднощі, зменшення купівельної спроможності населення і відсутність ринку збуту. А також безпековий фактор, повʼязаний з необхідністю переміщення виробництва та турботу про персонал.
Війна загострила відчуття національної ідентичності та гордості за свою країну. Це знайшло своє втілення у створенні колекцій, натхненних українськими традиціями, символами: вишиванка, соняшник, колосся.
Українські дизайнери отримали ширшу платформу для демонстрації своїх робіт на міжнародних тижнях моди, отримуючи підтримку та визнання від світової спільноти. Це сприяло популяризації української моди на глобальному рівні.Позначка «Made in Ukraine» набула нового значення і стала впізнаваною далеко за межами країни.Український слід у світовій моді — це не лише сучасні вишиванки на подіумах Парижа, а й глибокий історичний вплив, який часто залишався в тіні через геополітичні обставини.
Українці та українські традиції десятиліттями надихали великих кутюрʼє та змінювали індустрію.Найяскравішими прикладами українського впливу на світову моду є Соня Делоне (Soniа Delaunay) — королева ар-деко. Вона народилася в Одесі. Соня стала першою жінкоюхудожницею, чия прижиттєва виставка відбулася в Луврі. Делоне перенесла абстрактний живопис на тканину,створивши концепцію «симультанних суконь». Її геометричні принти та сміливі поєднання кольорів досі надихають такі бренди, як Hermes та Missoni.
Варвара Каринська (Barbara Karinska) — винахідниця балетної пачки. Уродженка міста Харкова, вона емігрувала до США і стала легендарною художницею костюмів. Саме вона створила сучасну балетну пачку (tutu) без каркаса, яка дозволяє балеринам вільно рухатися. Каринська отримала «Оскар» закостюми до фільму «Жанна дʼАрк». Споживачі свідомо обирають українське не тільки щоб виразити свою прихильність.Багато українських брендів, які існували до війни, змогли не тільки вижити, але й значно розширити свою аудиторію.Зʼявилися й нові, які швидко завоювали популярність завдяки актуальності своїх колекцій та чіткій позиції. Сьогодні українські дизайнери — це не «екзотика», а повноцінні гравці світового ринку:
• Руслан Багінський (Ruslan Baginskiy): Його капелюхи носять Мадонна, Белла Хадід, Тейлор Свіфт та члени королівських родин.
• Vita Kin: Зробила українські сукні-вишиванки обʼєктом бажання модниць від Нью-Йорка до Токіо.
• Ksenia Schnaider: Винайшла «demi-denims» (гібрид спідниці та джинсів), які стали вірусними у всьому світі.
• Bevza: Просуває український мінімалізм та символ «колосок» на тижнях моди в Нью- Йорку.
Беззаперечним амбасадором українського ринку стала компанія Gepur, яка останні роки значно розширила асортимент одягу і наблизила стилістику до провідних європейських брендів. Водночас зберігаючи національну автентику і особливе, типове для словʼян поєднання західної і східної культур.
Україна історично розташована на перехресті великих торгових шляхів та цивілізацій — від варягів до греків, від Шовкового шляху до європейських монархій. Цей «географічний код»сьогодні проявляється в дизайні одягу як унікальний синтез західного прагматизму та східної орнаментальності.
Українські дизайнери (наприклад, Litkovska або Bevza) майстерно володіють школою західного мінімалізму — це чіткі лінії, архітектурний крій, чоловічі силуети в жіночому одязі.Водночас у багатьох колекціях ми бачимо вплив Сходу — обʼємні рукави, нагадують кімоно чи кафтани, багатошаровість, використання поясів-крайок, що підкреслюють талію.
Українська вишивка за своєю суттю ближча до східної філософії — кожен стібок є оберегом, символом, магічним кодом (як індійські мудри чи перські орнаменти). Це «повільна мода», де деталі мають значення.Натомість сучасні бренди (наприклад, Gunia Project) переосмислюють ці наївні або релігійні символи, подаючи їх у лаконічній, майже графічній західній манері. Це робить етніку зрозумілою для глобального сучасного споживача, який звик дивитися в бік модних домів Європи.
Особливої уваги заслуговує якість пошиву і детальна розробка лекал одягу від українського виробника. І тут не можна недооцінювати.
Дизайн українського одягу сьогодні — це не лише про сенси, а й про глибоке розуміння антропології. Українські дизайнери, свідомо чи підсвідомо, створюють речі, які ідеально компліментують саме словʼянському типу зовнішності.
Словʼянська зовнішність часто характеризується мʼякими, не надто контрастними рисами (світла шкіра, очі сірих, блакитних або зелених відтінків, русяве волосся).
Сучасний український мінімалізм часто базується на палітрі, що повторює відтінки природи України: степ, пісок, глина, небо. Це створює гармонійний образ, де одяг не домінує над людиною, а стає її продовженням. Бренди як J'amemme або The Coat майстерновикористовують ці «тілесні» відтінки, які ідеально пасують до словʼянського підтону шкіри.
Український одяг поки що не розрахований «на весь світ», але саме це робить його унікальним і водночас цікавим як для українського споживача так і за кордоном.
Загалом сучасні тенденції розвитку української моди можна порівняти з розвитком у післявоєнній Італії.До 1950-х років світом правилафранцузька висока мода (HauteCouture).
Після війни італійські дизайнери вирішили довести, що італійський стиль — легший, практичніший та елегантніший — має право на існування. Після війни був дефіцит дорогих тканин. Це змусило італійців працювати з простішими матеріалами, роблячи ставку на ідеальний крій та якість ручної роботи. Так народився італійський прет-а-порте.
Схожа ситуація відбувається і в Україні. Довгий час українська мода сприймалася крізь призму «пострадянського простору». Заразвідбувається остаточний розрив із цим минулим. Україна стверджує себе як самобутній європейський центр із власним візуальним кодом, незалежним від будь-яких сусідів.Через війну бренди стикаються з проблемами логістики, відключеннями світла та браком кадрів. Це породжує «дизайн виживання»: бренди стають більш винахідливими, використовують апсайклінг, створюють багатофункціональні речі та шукають унікальні технологічні рішення.
Сучасні українські виробники одягу зробили величезний стрибок у якості, і одним із ключових факторів цього успіху є свідомий вибір високоякісних тканин. Це вже не просто тренд, а основа для свідомої конкуренції на світовому ринку.
Особливо популярний в Україні, льон використовується як у традиційних, так і в сучасних інтерпретаціях. Він дихає, гіпоалергенний і має благородну фактуру. Від легких літніх суконь до елегантних брючних костюмів.Високоякісна бавовна (органічна, Supima) — це основадля футболок, сорочок, суконь. Вона мʼяка, приємна до тіла та добре тримає форму.Мериносова вовна, кашемір —для створення теплих, але легкихсветрів, пальт, костюмів. Вони забезпечують комфорт і вишуканийвигляд.І звичайно шовк для створення елегантних вечірніх суконь, блуз, шарфів. Натуральний шовк надає виробам розкішного блиску та мʼякості.Сучасні інноваційні матеріали такі як тенсел. Це тканина, виготовлена з деревної целюлози. Вона має гладку текстуру, добре драпірується, дихає і є біорозкладною.Часто використовується для суконь, блуз, штанів.Багато брендів переходять на перероблений денім, що відповідає тренду на сталість.Українські дизайнери вміло інтегрують світові тренди принтів, адаптуючи їх під власну естетику та додаючи національний колорит.Найвідомішими інноваторами українського дизайнерського одягу є Ksenia Schnaider з унікальними колекціями деніму, The Coat by KatyaSilchenko— еталон жіночності та ідеального крою.Litkovska (Лілія Літковська): Бренд для тих, хто цінує складний крій, деконструкцію та чоловічі силуети в жіночому одязі.Bobkova (Христина Бобкова): Відома своїм архітектурним підходом до одягу та концепцією «easyclothes» — речей, які виглядають складно, але дуже зручні в носінні.Kachorovska — бренд з багаторічною історією що пройшов шлях від маленького ательє до великого виробництва. Вони роблять ставку на італійську якість матеріалу і українську майстерність.Бренд Niso це одяг преміум класу зі 100% кашеміру.
Українська мода сьогодні — це не просто одяг, а візуальна мова нації, яка через крій, матеріали й сенси розповідає світу про свою силу, гідність і право бути впізнаваною на власних умовах.
