Допомогти всім. Інтерв’ю з волонтеркою Тетяною Савіцькою

- Тетяно, коли усвідомили, що треба повертатися додому з дитиною та допомагати українцям?

П’ять місяців за кордоном, розуміння того, що покинула рідний дім і роботу, — усе це давало про себе знати. Насамперед треба було одразу налаштуватися на іншу країну, людей, культуру, мову й обставини. Але поступово трохи відновилася морально й почала жити далі.

Напередодні дня народження донечки поцікавилася в неї, який подарунок вона хотіла б отримати. У відповідь почула: «Я хочу додому, в Україну».‎ Їй було лише чотири рочки, а вона загадала не іграшки, а зустріч із дідусем і бабусею. У мене виступили сльози. Тоді усвідомила, що я маю повернутися до України та зберегти її, а також допомогти іншим. Щоби моя дитина могла жити у вільній країні. Для цього зроблю все, що в моїх силах, як і сотні інших українців. Тому сьогодні максимально віддаюся волонтерству.

- Розкажіть про ваш перший збір.

Перший збір проходив 4 серпня, якраз у день народження донечки. Усі зібрані кошти перерахували на офіційний рахунок дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит», де працюю волонтеркою понад три роки. Також із друзями збирали гроші для ЗСУ. На жаль, усім допомогти неможливо, але впевнена, що кожен може допомогти комусь. У цей час ваш вклад неоціненний.

- Часто можна почути, що без медійної підтримки неможливо зібрати великі суми. Чи погоджуєтеся із цим?

Насправді це хибна думка, тому що завдяки звичайним українцям відомі люди роблять величезні збори. Якби не було маленьких донатів, 5 або 10 грн, не було б народного Байрактару. Гроші надсилають ті, хто не може щось собі дозволити, але все одно знаходить можливості, щоби зробити внесок і наблизити перемогу. Кожен і кожна з них — важлива цеглинка нашої країни. Завдяки їм відбудуємо Україну й допоможемо всім, хто постраждав від дій російських окупантів.

- Мова на часі?

Звичайно. Я спілкуюсь українською з раннього дитинства. І мені шкода, що люди полюбили нашу солов’їну тільки зараз, за таких обставин. Хоча це завжди було на часі.

- Що хочете зробити насамперед, коли настане перемога України?

Спершу поїду до сім’ї в Херсон, адже там залишись рідні. Потім можна разом поїхати на відпочинок у Севастополь. Життя, яке зараз проживаємо, не з легких. Складність у тому, що не знаєш, що буде завтра. Важке відчуття, бо твої діти бачать на власні очі всі ці жахи та переживають те, що не повинні переживати у своєму віці. Проте вірю, що війна скоро завершиться і більше ніколи не повториться. Користуючись нагодою, вкотре хочу подякувати ЗСУ та ДСНС за їхню відважну місію. Ви — герої.

tatiana.savitskaa@gmail.com
@tatiana_savitskaa
@tatiana_savitska